ПОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покидати 1—3. Він вискочив з машини, схопив покидані німецькі автомати — і знову на своє місце (Юрій Яновський, I, 1954, 65);
// покидано, безос. присудк. сл. Їхню одежу покидано за борт (Юрій Яновський, II, 1958, 81).
ПОКИДАНИЙ
Тлумачення слова