ПО́КВАПОМ, присл., розм. Те саме, що поквапливо. Дід лежав майже без духу, вишептавши поквапом, уривано оце оповідання (Іван Франко, IV, 1950, 183); Той поквапом привітався з явним наміром продовжувати свою путь (Семен Журахович, Опов., 1956, 20).
ПОКВАПОМ
Тлумачення слова