ПОКВАПНІСТЬ

ПОКВА́ПНІСТЬ, ності, жін. Властивість за значенням поквапний. [Сімон (хапає газету і переглядає):] Ох! (Читає з гарячковою поквапністю) (Іван Франко, IX, 1952, 16); Не поспішав [Мухтаров] подавати руку і в думці прощав поквапність і недоречність фрази Любові Прохорівни (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 37); Максим розумів, що Романов ніяк не хоче виправдати його поквапності повернутися якомога скоріше до передвоєнних справ (Натан Рибак, Час, 1960, 15).