ПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням поквапливий. Кукулик з дивною для нього поквапливістю виконав наказ Тетяни Василівни і сідав на своє крісло, потираючи руки (Павло Загребельний, День.., 1964, 323); Мій приятель тепер хутко погнав свого човна, і я ледве поспішав за ним, не розуміючи поквапливості (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 435); З нервовою поквапливістю витягнув [Крутояр] цигарку і почав черкати сірником (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 101).
ПОКВАПЛИВІСТЬ
Тлумачення слова