ПОКВА́П, у, чол., діал. Поспіх.
З поквапу — поспішаючи, з поспіхом. — Ой, та як же не бігти, — з поквапу навіть не зачиняла Мокрина хати (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 227).
ПОКВАП
Тлумачення слова
ПОКВА́П, у, чол., діал. Поспіх.
З поквапу — поспішаючи, з поспіхом. — Ой, та як же не бігти, — з поквапу навіть не зачиняла Мокрина хати (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 227).