ПОКУ́ТНИК, а, чол., дорев. Той, хто відбуває покуту. — На що ми чекаємо! — палко говорили вони.. — Сил не стає слухати попівські казання та удавати покутників (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 239).
ПОКУТНИК
Тлумачення слова
ПОКУ́ТНИК, а, чол., дорев. Той, хто відбуває покуту. — На що ми чекаємо! — палко говорили вони.. — Сил не стає слухати попівські казання та удавати покутників (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 239).