ПОКУ́СА, и, жін., діал. Спокуса. Погана доля не дрімала, — Немов невольника, тебе вела Від зла до зла, — покуси підсувала (Іван Франко, XIII, 1954, 407); Над пропастю покус, в злих дум хвилині.. буду при моїй дитині (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 226).
ПОКУСА
Тлумачення слова