ПОКУРІТИ 1, рить, док. Виділяти дим при слабому горінні якийсь час.
ПОКУРІТИ 2, покурить і рідко покуріє, док. Здіймати куряву вгору якийсь час;
// Поїхати, побігти, здіймаючи куряву. Тачанки, підібравши мертвих і поранених кулеметників, покуріли в село (Юрій Яновський, I, 1958, 153); Машина чмихнула, покуріла в бокову вулицю… (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 122).