ПО́КУП, у, чол., розм.
1. Те саме, що купування.
2. Куплена річ; покупка. — Софія не призналась би зроду, що йде за покупом для баронеси (Леся Українка, III, 1952, 537).
3. Потреба в якомусь товарі з боку покупця; попит. Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи (Словник Грінченка); — А може, за місяць, за другий і на чіпці знов покуп буде (Іван Франко, III, 1950, 67).