ПОКУМАТИСЯ, аюся, аєшся і ПОКУМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. покумляться; док., з ким і без додатка. Стати кумами. Покумався бідний селянин з багатим (Україна сміється, I, 1960, 48); А тобі хотілося з паном яким покуматись? — не то в жарту [жарт], не то з докором спитав Яків (Миршій, IV, 1955, 67); Покумались вони років вісімнадцять тому (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 45); — Найбільші вороги — сусіди ваші навколо — вже й покумились, й посваталися (Любов Яновська, I, 1959, 83).
ПОКУМАТИСЯ
Тлумачення слова