ПОКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до покучерявити.
2. у знач. прикм. Який покучерявів. По ній [луговині], мов рибини, скидались зернисті покучерявлені кетяги квіту (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 510).
ПОКУЧЕРЯВЛЕНИЙ
Тлумачення слова