ПОКРИВА́ЮЧИЙ, а, е.
1. рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до покривати. Ззаду отари йшов чорний чабан, високий, ще більший од непевного світла, немов міфічний бог, ляскав з пуги і кричав диким, грубим голосом, покриваючим усе: — Гар’я!.. Триш-триш!.. (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 16).
2. у знач. прикм., геол. Який покриває щось; верхній. Поставленим вимогам можуть відповідати тільки верстви, що можуть підняти або витиснути покриваючі і підстелюючі породи (Курс загальної геології, 1947, 201).