ПОКРУ́ЧЧЯ, я, сер., розм. Те саме, що покруч. Ремо, щоб не виказати себе, розпитав ще про ян-шая, про писаря й про самого тлумача, це покруччя китайця й тюрка, що знає китайську, тюркську, калмицьку, російську мови (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 47); Третя ж [частина села] трохи збоку — вся в ярах, в горбах, в покруччях (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 18).
ПОКРУЧЧЯ
Тлумачення слова