ПОКРОВИ́ТЕЛЬ, я, чол., книжн., рідко.
1. Той, хто піклується, турбується про кого-небудь, підтримує когось; захисник. На перший день Юрко мав і куток, і покровителя (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 91); Дикунів покровитель і наставник дивився на свого підопічного такими очима, ніби купував кота в мішку (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 66);
// За релігійними уявленнями — святий, який оберігає, захищає кого-, що-небудь, допомагає, сприяє комусь, чомусь. Головними ольвійськими божествами були Аполлон і Ахілл. Першого шанували як захисника міста, .. другого вважали володарем Чорного моря, покровителем мореплавства (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 259).
2. Той, хто створює сприятливі умови для чого-небудь, сприяє розвиткові чогось і т. ін. Покровитель мистецтва.