ПОКРОПЛЕНИЙ

ПОКРО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покропити. Покроплена майським дощиком земля ніби дихала пахощами весняних майських квіток (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 7); На ніч закладають у годівниці [тваринам] трохи солом’яної січки, покропленої солоною водою (Хлібороб України, 11, 1964, 7);  * Образно. Його [собаки] гнучка породиста спина кольору перепаленої цегли, покроплена білосніжними цяточками, граціозно вигиналася (Іван Кириленко, Вибр.. 1960, 299).
♦ Покроплений кров’ю (потом, слізьми і т. ін.) — здобутий, подоланий важкою працею, переборенням великих труднощів. [Мамай:] Ось яка вона, значить, наша земля… Слізьми полита, кров’ю й потом покроплена (Юрій Яновський, Драм. тв., 1946, 40).