ПОКРІВЕ́ЛЬНИК, а, чол. Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець з цієї справи. Я починаю згадувати, що бачив колись у дитинстві, як у нас покрівельники крили соломою хату (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 343); Численну групу ремісників, що складалася з ряду самостійних ремісничих професій, становили самі будівельники. Сюди належали архітектори, каменярі, покрівельники, які покривали будівлі свинцевими або мідними листами (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 431).
ПОКРІВЕЛЬНИК
Тлумачення слова