ПОКРІПИТИСЯ 1, плюся, пишся; мн. покріпляться; док. Кріпитися якийсь час. — Півроку, — думає Пріська, прилягаючи спочити, коли пішли Карпо й Одарка. — Уже ж поб’юся, покріплюся того півроку… (Панас Мирний, III, 1954, 111); — Покріпись, голубчику, а там стане легше, — мовив тепло Посунський (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 398).
ПОКРІПИТИСЯ 2 див. покріплюватися.