ПОКРАСИТИ 1, ашу, асиш, док., перех.
1. Те саме, що пофарбувати. А он дивись — з Золотоноші Який [гласний] одмітний від других, — Покрасив в чорне брови (Панас Мирний, V, 1955, 287); Такі ляди коло вікон вицяцькував та покрасив [Хведір Турпак], що всі аж ойкають (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 255); Де тих фарб на брали дівчата, щоб питки для вишивання покрасити! (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 520).
2. Те саме, що забарвити. Ще зелено в полях, ще золото літа не покрасило їх (Олесь Гончар, II, 1959, 239).
ПОКРАСИТИ 2, ашу, асиш, док., перех., заст. Надати гарного вигляду, прикрасити; оздобити. * Образно. Чи ти знаєш, рання зірко, Як була ти мені мила, А як стало нині гірко. Що магната покрасила? (Павло Грабовський, I, 1959, 541).