ПОКО́ВКА, и, жін., спец. Заготовка, признач. для кування, або металевий виріб, одержаний в результаті кування. На завод майбутня машина прибуває у вигляді поковок сталі, листів прокату, листів слюди (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 164); Це не жарти — робити поковку із злитка в двісті тридцять тонн! (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 221); Сам [гетьман] випробував засуви і залізну поковку на дубових дверях (Іван Ле, Наливайко, 1957, 442).
ПОКОВКА
Тлумачення слова