ПОКО́ШЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покосити 1 2, 3. Коли покошене сіно лежить у скиртах і припиняється робота на широких гірських луках, тоді алтайці святкують (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 288); Кубинські повстанці, висадившись із «Гранми», потрапили в засідку.. і були покошені кулеметним воднем (Дмитро Павличко, Пальмова віть, 1962, 97);
// покошено, безос. присудк. сл. На всіх долинках покошено сіно (Іван Франко, IV, 1950, 387); Проса покошено. Спустіло тихе поле (Максим Рильський, I, 1956, 34).
ПОКО́ШЕНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покосити 2. Вона вперше побачила пил на лампочці і трохи, покошений килимок над ліжком (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 52).