ПОКОРИ́ТЕЛЬ, я, чол. Той, хто покорив або покоряє кого-, що-небудь. Тоді Василь Береза втішався почуттям власної зверхності над Терезкою. І скільки лиха спричинила йому та насолода покорителя! (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 313); Усе прогресивне людство разом з нами.. славить нашу Вітчизну, яка зростила відважних покорителів міжзоряних далей (Радянська Україна, 18.VI 1963, 1).
ПОКОРИТЕЛЬ
Тлумачення слова