ПОКОПИРСА́ТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Копирсати, колупати якийсь час. Пархім не поорав відліг, — покопирсав (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 169); — Це що у вас у санях? — і він гвинтівкою покопирсав у них під ногами (Петро Панч, Мир, 1937, 173); Покопирсала [Лара биточки] виделкою, пожувала нехотя, задумано дивлячись у вікно та суплячи брови (Анатолій Дімаров, Ідол, 1961, 234).
ПОКОПИРСАТИ
Тлумачення слова