ПОКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покопати. [Юнак (затурбовано):] Еге-ге! Земля покопана. Забрали зброю… Справа не зовсім добра (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 146); Гей-гей, воли, воли мої, Воли круторогі! Покопані й поорані Чумацькі дороги (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 435); Руна зелено-сріблясті, Червоні — при самій землі, Гай у синичому свисті. Покопані картоплі (Максим Рильський, II, 1960, 52).
ПОКОПАНИЙ
Тлумачення слова