ПОКОЛИВА́ТИ, аю, аєш, док.
1. перех. Змусити коливатися.
2. неперех., перен., розм. Док. до коливати 2. Федір, п’яний, у своєму пишному уборі, поколивав через двір (Панас Мирний, IV, 1955, 228).
ПОКОЛИВА́ТИ, аю, аєш, док.
1. перех. Змусити коливатися.
2. неперех., перен., розм. Док. до коливати 2. Федір, п’яний, у своєму пишному уборі, поколивав через двір (Панас Мирний, IV, 1955, 228).