ПОКОЛОТИ́ТИ, очу, отиш, док., перех. Колотити (у 1 знач.) якийсь час. Надя неначе прокинулась і механічно поколотила чай ложечкою (Нечуй-Левицький, V, 1966, 123); Він нахмурився і сердито поколотив каламутну рідину в чорнильниці (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 12).
ПОКОЛОТИТИ
Тлумачення слова