ПОКОЇТИСЯ, оюся, оїшся, недок. Бути в стані спокою; спокійно, нерухомо лежати на чому-небудь. Івась лежав у кутку розкинувшись, розпластавшись. Голова його покоїлася на подушці, а тіло скотилося на землю (Панас Мирний, I, 1954, 174); * Образно. Над морем із сірого крепу, В шовковій постелі багряній Покоїться сонце… (Микола Зеров, Вибр., 1966, 426);
// Бути похованим де-небудь. Біля кладовища, де покоїлися батьки й діди Асизові, росло чимало горіхів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 75); Стоїмо при священній могилі, де героїв покоїться прах — і над нами дерева похилі гомонять на квітневих вітрах (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 82);
// Бути схованим, зберігатися, міститися де-небудь. Їй здавалось, що тепер ці великі очі випромінюють все те хороше і благородне, що довгі роки покоїлось глибоко в душі актриси (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 206).
ПОКОЇТИСЯ
Тлумачення слова