ПОКЛИГАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти повільно, ходою стомленої, знесиленої людини. Стоїть [парубок], як скам’янів, та побілів-побілів. І вже не скоро, дивлюсь, поплигав кудись, як неживий (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 25); Сеспель вийшов з лікарні, похнюпившись поклигав вулицею. Нічого втішного йому не сказали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 439).
ПОКЛИГАТИ
Тлумачення слова