ПОКЛО́ННИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до поклонник. Я не абсолютна (далеко ні!) поклонниця Метерлінка і взагалі «модерни», але в трьох драмах сього автора я справді бачу нові елементи штуки, скомбіновані з великим таланом (Леся Українка, V, 1956, 308); В коридорах, після уроків, Старова завжди дожидалась юрба поклонниць (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 119).
ПОКЛОННИЦЯ
Тлумачення слова