ПОКЛЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. Клювати (у 1, 2, 4 знач.) потроху або час від часу. Біля колодязя стрибали лиш горобці, покльовуючи щось під цямриною (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 272).
♦ Покльовувати носом — сидячи і дрімаючи, час від часу опускати голову. Микола підпер важку голову руками, покльовує носом, — спати хоче… (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 45).
ПОКЛЬОВУВАТИ
Тлумачення слова