ПОКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поклякнути 1. На просланім чапані, звівши покляклі руки до сходу сонця, молився Ісен-Джан (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 253).
ПОКЛЯКЛИЙ
Тлумачення слова
ПОКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поклякнути 1. На просланім чапані, звівши покляклі руки до сходу сонця, молився Ісен-Джан (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 253).