ПОКЛЯКАТИ, аємо, аєтс, ають, док., зах. Стати, впасти на коліна (про всіх або багатьох). Не було кому тих дітей заходити, то вони припадуть до корови, пососуть її, поклякають коло матері та й плачуть (Іван Франко, XIII, 1954, 426); Почав [Василь] проказувати молитву, всі познімали капелюхи, поклякали в сніг і почали з одної душі слати до неба щирі звуки молитви (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 337).
ПОКЛЯКАТИ
Тлумачення слова