ПОКІ́РЛИВИЙ, а, е. Те саме, що покірний. Лукина пішла через греблю з Іваном, наче покірлива овечка (Нечуй-Левицький, III, 1956, 344); Покірливі були [якути], плохі, боялись кожного (Леся Українка, I, 1951, 404); Жанна стала тихою й покірливою, примушувала себе робити все так, як того хотів Борис (Микола Ю. Тарновський, Як на.. ниві, 1958, 42).
ПОКІРЛИВИЙ
Тлумачення слова