ПОКІНЧАТИ, аю, аєш, док., перех. Закінчити багато чого (одне за одним). [Старшина:] Ехе-хе! Діла, діла! Коли-то ти їх покінчаєш? (Карпенко-Карий, I, 1960, 38); Я і других не менше цікавих для мене робот [робіт] не покінчала (Леся Українка, V, 1956, 256);
// Закінчити що-небудь у кілька прийомів; у різний час (про всіх або багатьох). — Ви ось по десять класів покінчали, проте й досі не знаєте, що раніше з’явилось в природі: курка чи оце яйце? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 119).
ПОКІНЧАТИ
Тлумачення слова