ПОХИБКА, и, жін.
1. розм. Помилка, промах, недогляд у чому-небудь. Найменша похибка, найменша слабість Чуття і волі знівечити може Плід довголітньої його покути (Іван Франко, X, 1954, 404); — Бувають похибки в житті, — додав ще [зять], — котрих не можна вже більше ніколи поправити, а такою похибкою.. був його зв’язок з Оленою (Ольга Кобилянська, II, 1956, 320); Найдрібніша похибка лікаря ложе урвати комусь життя (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 296).
2. спец. У математиці — різниця між точною величиною чого-небудь і величиною, знайденою при вимірюванні; погрішність. Абсолютна похибка; Відносна похибка;
// Неправильність, неточність, відхилення від норми в роботі якогось механізму, пристрою і т. ін. За нормами похибка лічильника не повинна перевищувати ±1% (Монтаж і ремонт.. електрообладнання, 1956, 153).