ПОХВОРІТИ, ію, ієш, док.
1. Захворіти (про всіх або багатьох). То воли йому пристануть, або й похворіють — і тоді чумакові пропаща година: а то паші худобі не стане (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 181); — Я тобі скажу одверто, товаришу командир, гості ми недовгі на цьому світі, підбилися всі й похворіли (Юрій Яновський, II, 1958, 209).
2. Хворіти якийсь час.