ПОХРОПУВАТИ, ую, уєш, недок. Хропіти стиха або час від часу. Свирид вернувсь до Дунаю, де по коліна в воді лежав п’яний Лука, похропуючи носом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 146); Тихо-тихо, тільки похропують коні та погуркують сани на мерзлих кізяках (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 95).
ПОХРОПУВАТИ
Тлумачення слова