ПОХМУ́РНИЙ, а, е, заст. Похмурий. Темна та похмурна Із неба зслизла чорна ніч (Іван Котляревський, I, 1952, 124); Батько усе ходив по дорогах і вертався сивіший та похмурніший (Марко Вовчок, I, 1955, 242); — Похмурна, похмурна година! — каже сам собі Шрам. — Не така ще, як тобі здається, — сказав Сомко (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 155).
ПОХМУРНИЙ
Тлумачення слова