ПОХМАРНІТИ, іє, док. Те саме, що похмаритися. Понуро виходив на галявину інспектор. Брови насупив, дивиться в землю, щось думає. І похмарніло відразу все (Степан Васильченко, I, 1959, 222); Згадавши про матір, Гандзюк похмарнів: покора й смуток в очах у матері (Григорій Косинка, Новели, 1962, 170); Дівчина подивилася на вулицю, де вже біг, спотикаючись, Ясько, чоло її похмарніло (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 20).
ПОХМАРНІТИ
Тлумачення слова