ПОХАЗЯЙНУВАТИ і рідше ПОХАЗЯЇНУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Док. до хазяйнувати, хазяїнувати. В неї, окрім сього двору, не було ні садиби, ані кроку землі своєї: усе спродане.. Князь то так, панотець її вельможний, — похазяйнував (Марко Вовчок, I, 1955, 259); Побита рама висіла тілько на одному прибої.. — Та хто б се такий був тут? Похазяїнував добре (Панас Мирний, IV, 1955, 190).
2. Хазяйнувати якийсь час. — Я йду з села днів на чотири. Негайна справа в. Доведеться тобі похазяйнувати тут замість мене (Олесь Донченко, II, 1956, 63).