ПОХА́ПЛИВО. Присл. до похапливий. Дарка похапливо стала роздягатись (Леся Українка, III, 1952, 644); Якийсь дядько мотнувся похапливо з мішком зерна до ступи (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 23); Розмова мішана похапливо біжить (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 32).
ПОХАПЛИВО
Тлумачення слова