ПОХАБНИЙ

ПОХА́БНИЙ, а, е, розм., рідко. Непристойний, безсоромний. Упав [Андрюшка] і затих, не доспівавши похабного куплета (Іван Микитенко, I, 1957, 294);
//  Який виражає безсоромність. Підспівують два голоси — чоловічий, хрипкий, прокурений,.. і жіночий, вискливий, розгнузданий, похабний (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 383).