ПОКА́ШЛЮВАННЯ, я, сер. Дія за значенням покашлювати та звуки, утворювані цією дією. Лажечников прочистив коротким покашлюванням несподівано захрипле горло (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 146); Від вогнища долітали лункі голоси, сміх, покашлювання (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 253); Сирота не почув, як прочинилися двері. Підвів голову на несміливе нарочите покашлювання (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 166).
ПОКАШЛЮВАННЯ
Тлумачення слова