ПОКА́Л, у, чол., діал. Заводь, затон, зарічок на Дніпрі. От-от надійде час вечірнього качиного льоту. Михайло Іванович хвилюється: — Хоч би встигнути підскочити до якого-небудь покалу… (Максим Рильський, Він. розмови, 1964, 53).
ПОКАЛ
Тлумачення слова