ПОКАЯ́ННО. Присл. до покаянний. І раптом, на тобі, з’являється оцей Сергій Боровик і замість того, щоб покаянно мовчати і самокритикуватися, починає вимагати нових дослідів (Вадим Собко, Справа.., 1959, 53).
ПОКАЯННО
Тлумачення слова
ПОКАЯ́ННО. Присл. до покаянний. І раптом, на тобі, з’являється оцей Сергій Боровик і замість того, щоб покаянно мовчати і самокритикуватися, починає вимагати нових дослідів (Вадим Собко, Справа.., 1959, 53).