ПОЇЗНИ́Й, а, е. Прикм. до поїзд. Надвечір.. відбув поїзний состав (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 74);
// Який обслуговує поїзд. — Жодна людина, крім поїзної обслузі!, не зможе проїхати тунелем (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 242).
ПОЇЗНИЙ
Тлумачення слова