ПОЇ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням поїти. Прості вони [обов’язки Данька]: вранці мусиш наварити каші, в пору поїння отари — натягати води (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 188); Селу вигідно мати власні «теплиці» — чи то для поїння худоби зимою, чи для прання білизни (Ірина Вільде, Сестри… 1958, 42).
ПОЇННЯ
Тлумачення слова