ПОЇ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поїсти 1, 2, 5, 6. Він з ентузіазмом витаскував з-за пазухи купу старих брошур, поїдених цвіллю, показував їх хлопцям, тикав у них пальцем (Іван Микитенко, II, 1957, 455); Після багатьох запеклих битв.., зі слідами тяжких трудів і злигоднів, порубані у січах, поїдені солоними хвилями на каторгах, стояли козаки перед своїм гетьманом, який дякував їм за хоробрість (Олександр Довженко, III, 1960, 81);
// поїдено, безос. присудк. сл. А випито скільки?! А поїдено.. скільки?! (Остап Вишня, I, 1956, 394).
ПОЇДЕНИЙ
Тлумачення слова