ПОЄДНАНИЙ

ПОЄ́ДНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поєднати 1—4. У віршах поета [М. Бажана] воєдино спаяні сатира й публіцистика, поєднані з народним гумором (Історія української літератури, II, 1956, 516); — Та я ж за тим, панночко, і прийшов, щоб з тобою закон прийняти, — сказав пан судденко та й потяг її за руку до стільця, бо вже піп був поєднаний (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 213).