ПОЯСО́ЧОК, чка, чол.
1. Пестл. до пояс 1. — Припадаю коло його та придивляюсь, щоб і чумарка стояла гарненько на йому та щоб і поясочок не жужмом був, та щоб і комірчик з сорочки видненько було… (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 22); Заїжджають до двору черкеси в шапках; в кожного на поясочку ніж висить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 372).
2. Смужка або виступ, що відіграс роль прикраси на чому-небудь.
♦ По Марусин поясочок — те саме, що По Марусин поясок (див. поясок).