ПОЯСНИ́ЦЯ, і, жін., розм., рідко. Те саме, що поперек. [Текля:] Я своїми очима бачила, як вона на тім тижні плоскінь вибирала, та все вихилювалася, та за поясницю хапалася (Марко Кропивницький, I, 1958, 387); Якось я захворів і ліг на піч попарити поясницю… (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 20).
ПОЯСНИЦЯ
Тлумачення слова